logo white.png
post-1.png
#ОРГЗАЛ

info@lvivconcert.house  Tel: +38 098 871 0180.  вул. Степана Бандери 8, Львів,  Україна, 79013

© Львівський органний зал, 2022

Львівський академічний будинок органної та камерної музики
Підпишіться на нашу розсилку

Дякуємо, що підписалися.

  • Facebook
  • Instagram
  • YouTube

Золтан Алмаші: про Дезидерія Задора та гуцульський лад

У мобільному додатку про українську класичну музику Ukrainian Live Classic цими днями з'явився новий реліз – опубліковано запис Фортепіанного концерту Дезидерія Задора – українського композитора, піаніста, диригента, педагога, фольклориста, органіста, музично-громадського діяча, фундатора професійної композиторської школи Закарпаття. Про Задора та його музику розповідає наш сучасник, композитор та віолончеліст Золтан Алмаші в своєму блозі.



Дезидерій (Дежо по-угорськи) За′дор (наголос на перший склад, нічого спільним з російським словом задОр немає)


Це ім'я я знав змалку, мій тато і його друг – видатний львівський музикознавець Емілій Кобулей – багато про нього розповідали.

Тато свого часу пограв трохи його камерної музики.

Розповідали кумедні історії на кшталт, мовляв, він пішов гуляти з дитиною у візку, по дорозі заглянув в нотну крамницю, купив якусь партитуру, почав захоплено її вивчати відразу, пішов, дивлячись у партитуру, додому, а візок з дитиною... забув біля крамниці!

Потім я довідався, що Юрій Ланюк, мій професор, у нього вчився.

Ланюк любив розповідати, як Задор кумедно реагував на його авангардні пошуки, що він якось аж підскакував, робив цікаві жести руками, і вигукував якісь короткі фрази, де була суміш захвату, щирого здивування, осуду, цілий спектр емоцій і реакцій.

А ще – у школі-десятирічці я навчався факультативно композиції у доньки Задора, Ізабелли Дезодоріївни. Я приносив на урок п'єски в натуральному ля-мінорі, вона мені дописувала збільшену гуцульську секунду, ця секунда мене страшно дратувала, я починав плакати..

Спільної мови ми не знайшли, гуцульський лад я надовго зненавидів, музикою Задора теж, відповідно, не сильно цікавився.

Та вона і не звучала ніде!


Вперше я стикнувся з нею як виконавець десь років через 25, у Київській камераті.

Ми грали "Полонинські картинки". На той час я гуцульський лад мало того що полюбив, а і досить широко використовував у своїх творах.

Дещо упереджене ставлення до музики Задора поступово змінювалось від обережного прийняття через повагу до майстерності до шаленого захвату.

Але революція у свідомості відбулась позавчора, ко