top of page

Німецький органіст Якобус Ґладзіва зіграє два речиталі у Львівському оганному залі

2 та 3 лютого у Львівському органному залі виступить видатний німецький органіст Якобус Ґладзіва. Це буде другий виступ музиканта на підтримку українського народу під час російсько-української війни.

У свій репертуар музикант радо включає українську музику. Цього разу віртуоз із Німеччини виконає «Тиху молитву» Михайла Шуха, хорали Баха, два скерцо Кушеро та Брукнера та сонату Гільмана. З Україною музиканта повʼязує багато особистого, адже дружина Якобуса – українка. Ми поговорили з виконавцем про українську музику очима європейців, про те, чи може музика бути поза політикою та про особливості органа.


– Дякуємо вам за те, що ви знову готові підтримати українців у цей непростий час живими виступами. Знаємо також, що ваша дружина – українка. Чи можете ви розповісти нашим читачам історію вашого знайомства?

– Ми зустрілися в Кракові. У мене там був концерт. Ось так музика об’єднує людей…

Я постійно перебуваю в українській культурі: кухня, звичаї, я навіть можу трохи говорити українською зараз...


– На вашу думку, що нового про українську музику та культуру європейці дізналися в період цієї війни?

– Я вважаю, що перш за все, нам потрібно побачити, що ми як музиканти та художники можемо дати суспільству. І саме так, на мій погляд, ми можемо показати багато чого іншим людям: ставлення до любові, свободи, творчості. У ці часи ми багато дискутуємо про те, чи може мистецтво бути поза політикою. Як на мене, важливо говорити, що не неприпустимо використовувати музику для своїх політичних цілей. В історії таке траплялося неодноразово. У Львівському органному залі у 2021 році відбувся проєкт “Заборонена музика” з творами європейських композиторів, які зазнали утисків від тоталітарних режимів. Тож це один із прикладів. Музика не повинна бути інструментом політиків. Але музиканти можуть впливати на людей, якщо вони цього захочуть.

Я налаштований оптимістично: розум, свобода, індивідуальність та гуманізм переможуть. В іншому випадку творчість стає “фурнітурою” – це просто гарно.

Я приємно здивованиий, як багато хорошої української музики ми відкриваємо для себе в цей час. Маю дуже цікаві контакти з композиторами з вашої країни. Для мене це захоплююче відкриття нового про культуру України, яка перебувала до цього в тіні.



– У 2022 році ви зіграли блискучий концерт у Львівському органному залі. Як ви вирішили ризикнути знову приїхати в Україну під час війни?

– Минулого року була чудова атмосфера та публіка. Я був глибоко зворушений, навіть повітряна тривога не зіпсувала ці враження. Люди спраглі культури та концертів. Тому я почувався тут потрібним. Молода публіка, молода країна – я хочу висловити своє захоплення та свою підтримку вам під час війни.


– Ви завжди обираєте для виступу українські твори. Розкажіть про вибір “Тихої молитви” Михайла Шуха для концертів 2 та 3 лютого.

– Альберт Швейцер, французький органіст, писав: «Молитви не можуть змінити світ, але молитви змінюють людей, а люди змінюють цей світ». Ця цитата спала мені на думку, коли я прочитав назву твору Михайла Шуха. Це те, що ми можемо зробити! Дарувати надію людям.


– Як Ви вирішили стати органістом? Що для вас означає органна музика?

– У дитинстві я співав у хорі хлопчиків у своєму рідному місті Аахені. Мене щоразу захоплювало, як звучав орган під час служб, вражав його звук. Потім я почав грати на фортепіано, а пізніше – на органі. Дивовижно, який звук і енергію може створити одна людина. Відома цитата Сезара Франка «Mon orgue, c’est un orchestre!» (Орган — це мій оркестр) стала однією з моїх улюблених цитат. Тож я вважаю, що грати музику на цьому інструменті – просто фантастично. Симбіоз механіки та творчісті. Але справжній органіст знає, що він наділяє цей звук життям, інакше – це просто велика машина…

Для мене, як для церковного музиканта, орган, звісно, має відношення до трансцендентності. Відор сказав: «Грати на органі означає проявляти волю, сповнену поглядом на вічність». Це також про мою програму у Львівському органному залі – між Брукнером, Бахом і Ґільманом.


Спілкувалася Діана Коломоєць.

Стаття вперше опублікована на ГалІнфо

18 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Comments


bottom of page