23 і 24 жовтня у Львівському органному залі відбудуться концерти "Light song for Ukraine"
23 і 24 жовтня у Львівському органному залі відбудуться концерти "Light song for Ukraine". Легендарна органістка з Литви Юрате Ландсберґіте разом із сином-флейтистом Вітаутасом Ошкінісом та флейтистом з Німеччини Йоганнесом Хустедтом матимуть два виступи в межах XIV Львівського міжнародного органного фестивалю.
Юрате Ландсберґіте-Бехер – одна з найвидатніших литовських органісток. Вивчала орган у Литовській академії музики (LMTA). Записала ряд творів для архівів Литовського та Німецького радіо, випустила близько 30 компакт-дисків. Грала на органах у кафедральних соборах Риги, Мюнстера, Дрездена, Бамберга, Берліна, Сейняйокі (Фінляндія), Оттави (Канада). Працювала церковною органісткою у Берлінській євангелічно-лютеранській Церкві святого Стефана, також є органісткою у євангелічно-лютеранських церквах Баварії та Литви.
Є відомою у Литві музикознавицею. Має ступінь доктора мистецтв у галузі музики. Сфера її наукових інтересів – сучасна литовська органна музика.
Родина Ландсберґіте – знана й шанована в Литві. Батько органістки – Вітаутас Ландсберґіс – перший голова Сейму незалежної Литви і глава держави у 1990 році. Саме він, на думку, мисткині, зміг “відірвати Литву від Москви”. Вітаутас Ландсберґіс також є професором музики, піаністом і музикознавцем.
Син органістки, Вітаутас Ошкініс – флейтист. Він зіграє з матірʼю на концертах у Львівському органному залі.
Ми поспілкувалися з легендарною органісткою та дізналися, як вона стала ученицею найвидатнішого литовського органіста ХХ століття Леопольдаса Дігриса, як вона спілкується із сучасними композиторами, виконує їхні твори та пише наукові праці про них, та “яке світло для України” несе їхні з колегами концерти у Львівському органному залі.
Юрате Ландсберґіте-Бехер
– Як ви відкрили для себе органну музику, і що вплинуло на ваше рішення стати органісткою?
– У школі я навчалася грати на фортепіано, мої батьки – піаністи. Моя мати, Ріта (вона померла у 2014 році), була викладачкою фортепіано, батько Вітаутас Ландсбергіс (92 роки) досі грає на фортепіано та викладає на семінарах, окрім своєї іншої діяльності як політик і письменник. Почати моє навчання на органі було його ідеєю для розширення моєї музичної освіти. У 15 років я почала грати на органі. Тоді в Литві працював видатний органіст і педагог, професор Леопольдас Дігрис (90 років), який заснував литовську органну школу в Музичній академії у Вільнюсі. Він надихав на багато речей: процеси будівництва органів, творчість композиторів, конкурси, фестивалі і, що найважливіше, – виховав покоління активних концертуючих органістів, які стали основою нової епохи в литовській музиці. Мій батько є другом Дігриса, і для мене було очевидним розвиватися як органістка під його наставництвом.
– У вашому репертуарі є як класичні, так і сучасні твори. Який тип музики вам найближчий і чому?
– Мені дуже близька сучасна органна музика, оскільки як музикознавиця (моя друга професія) я маю чудову мотивацію для дослідження творчості композиторів, для черпання натхнення з їхніх нових творах і навіть просити їх про нові композиції для спеціальних історичних подій. Є багато творів, які я виконувала з ними, я підтримую тісні стосунки і можу писати свої статті про них, обговорювати з композиторами їхні ідеї. Це дуже важливі питання, що включають текст і музику.
Проте моїм основним натхненням в органній музиці був і залишається Йоганн Себастьян Бах (1685-1750), який для органістів є наче Богом, більше ніж просто композитор, можливо навіть рятівником життя, дослідником природи музики. І, звісно, деякі романтичні композитори (Франк, Ліст, Ваґнер), чия музика є вічним натхненням, яке є рушійною піснею ностальгії в музичному полі.
– Ви активно досліджуєте і популяризуєте литовську органну музику. Які литовські композитори є для вас особливо важливими і чому?
– Я постійно досліджую сучасних литовських композиторів, таких як Альґірдас Мартінайтіс (*1950), Онуте Нарбутайте (*1956), Відмантас Бартуліс (1954-2020), Бронюс Кутавічюс (1932-2021), Миколас Наталявічюс (*1985). Вони є композиторами органної музики, і я виконую їхні твори, оскільки мене цікавить зміст їхніх ідей, текстів, коментарів і контекстів, їхні особистості та погляди на історію Литовської держави. Це дуже важливо для мене. Я також беру участь у конференціях, присвячених Чюрльонісу (Мікалоюс Константінас Чюрльоніс 1875-1911, найважливіший литовський художник, композитор і символіст, модерніст і візіонер...). Я порівнюю Чюрльоніса з сучасними композиторами, шукаючи універсальну литовськість – трансцендентальність у їхніх творах.
Афіша концерту "Органно-флейтовий концерт "Light song for Ukraine"
– У попередніх інтерв'ю ми вже говорили про вашу сім'ю та музичний досвід. Цього разу ви також виступатимете разом зі своїм сином, флейтистом Вітаутасом Ошкинісом, і вас супроводжуватиме німецький флейтист Йоганнес Хустедт. Чи могли б ви розповісти більше про цю співпрацю?
– Обидва вони флейтисти – мій син Вітаутас Ошкініс, який має великий досвід у виконанні нової музики, а також Йоганнес Хустедт, флейтист, професор Вищої школи музики в Карлсруе, Німеччина. Йоганнес є винятково творчою особистістю і музикантом, ми близькі музичні друзі з 1998 року. Ми дали багато концертів у Німеччині, Норвегії, Литві (зокрема, в Литовській національній філармонії в 2018, 2020, 2023 роках тощо). Йоганнес може багато розповісти про свої творчі інтереси: він подорожує світом разом із дружиною, граючи музику та займаючись додатковими активностями, такими як медитація, зцілення людських душ і дослідження природи... Ми познайомилися давно, у 1998 році, коли він грав у ансамблі з іншими литовськими музикантами, які були моїми друзями і залишалися у Вільнюсі, і він був дуже зацікавлений у грі зі мною дуетом... Для мене це був великий успіх – зустріти такого музиканта, який обожнює нову литовську музику (!), литовський фольклор і старовинну музику, європейську класику, колиску світової музики. Відтоді ми дали багато концертів, записали компакт-диски і завжди маємо плани на майбутнє...
Також нам пощастило завдяки Йоганнесу бути пов’язаними з великою німецькою культурою в справжньому сенсі. Разом із моїм сином Вітасом ми розвинули цю співпрацю як тріо... Йоганнес познайомив нас зі світовою культурою, як-от японська музика, американський композитор Джон Кейдж, імпровізації і навіть українська музика! Він розповідав нам, що вперше відвідав Україну, а саме Київ, у 1990-х, потім Польщу, а потім його друг сказав йому: «Ти повинен поїхати до Литви».
Ми щасливі мати його у нашому тріо, це дуже цікавий музичний досвід.
– Ви завжди дуже захопливо описуєте твори, які виконуєте. Чи могли б ви розповісти більше про програму, яку ви привозите на Львівський органний фестиваль? Особливо цікавить поєднання творів різних стилів та епох, а також імпровізації.
– Наша програма цього разу особлива, вона включає твори сучасних литовських композиторів, частково написані нещодавно для наших концертів у складі тріо. Це твори Альґірдаса Мартінайтіса (*1950), Рамуноса Мотьєкайтіса (*1976) та Міндаугаса Урбайтіса (*1952), написані або перероблені для нас у 2020-2023 роках.
Наша програма починається з твору «Карпатський пейзаж» українського композитора Володимира Губи (1938-2020), якого Йоганнес зустрів у 90-х у Києві, і привіз цей твір до Литви. Цим твором він виражає свою любов до України.
Після цього ми виконуємо твір Альґірдаса Мартінайтіса «Cantus relictus vilnensis» для двох флейт і органа, написаний у 2016 році та перероблений минулого року (2023). Він присвячений 700-річчю Вільнюса. Тут звучать мотиви улюблених пташиних пісень Мартінайтіса (флейти), вільнюського архітектурного бароко (орган) і потужної фінальної литовської пісні про високі пагорби Вільнюса.
Наступний новий твір – це «Хорал зникаючого світла» Миколаса Наталявічюса, композитора молодого покоління. Він присвятив цей твір українському народу. Композитор розповів мені про свою ідею світла на вічному горизонті, яке насправді не зникає, а залишається на світанку й розвиднюється. Це типова литовська медитація: м’яка сила і надія, що стоїть за всім, надія на просвітлення. «Хорал зникаючого світла» інтонаційно заснований на українській пісні «Ой, у лузі червона калина».
Наше тріо виконує ще один твір про світло – Рамуноса Мотьєкайтіса «Пісня світла», що пов'язана з японським образотворчим мистецтвом і балтійським мінімалізмом. І останній твір у нашому концерті розповідає про литовсько-німецькі відносини у дуже цікавий спосіб. Міндаугас Урбайтіс написав цей твір для фестивалю Томаса Манна в Ніді (Куршська коса) у 1999 році й неодноразово переписував для різних ансамблів, твір здобув неабиякої популярності. «Der Fall Wagner» («Суть Ваґнера») базується на ідеї критичного есе Фрідріха Ніцше про Ваґнера, з інтеграцією лейтмотивів з опер Ваґнера в контексті балтійського мінімалізму (Урбайтіс був першим мінімалістом-композитором того часу). «Der Fall Wagner» розкриває лейтмотиви з «Трістана та Ізольди», «Тангейзера» та «Лоенґріна». Це виняткове мінімалістичне творіння грає з іронією, модерністю та ностальгією з чистотою справжнього романтизму. Воно ніби передає дух романтизму, з питаннями, загубленими у сучасному світі.
Юрате Ландсберґіте-Бехер та Йоганнес Хустедт
– Як ви підходите до нових творів? Чи маєте ви якісь особливі ритуали або методи підготовки до концерту?
– Мені подобається мати час для вивчення нових творів, багато грати для себе. У такий спосіб я шукаю нове бачення в музиці. Потім я переходжу до форми твору, до того, як надати йому сенсу, виразити зміст і побудувати драматургію. Дуже допомагає грати разом із моїм сином Вітаутасом, який дає впевнені й добрі поради та структурує весь виступ. Це ніби грати з дириґентом, він має такий досвід, бо грав в ансамблі «Synaesthesis». Наші спільні репетиції роблять цей процес цікавим і ведуть до кращих результатів.
– Яку пораду ви б дали молодим органістам, які тільки починають свій шлях у цьому мистецтві?
– Моя порада молодим органістам — завжди бути допитливими у музиці та у відношенні до органа, який має стільки можливостей і таємниць, що ведуть до століть майстерності. Просто слухайте органний звук, що розчиняється у просторі віків.
Спілкувалася Діана Коломоєць
Стаття вперше опублікована на "Гал - інфо"
Comments