Австрійський органіст Лукас Гаслер: «Для мене ніколи не було питання, приїду я в Україну чи ні»

10 та 11 червня органіст з Австрі Лукас Гаслер зіграє два концерти у Львівському органому залі. Музикант, війдомий у органному світі своєю майстерністю, харизмою та щирістю, вирішив підтримати Україну в часи війни своїми виступами.


– Дякуємо, що погодилися відвідати Україну з концертами у цей складний час. Для нас дуже важлива підтримка світових музикантів під час війни. Як виникла ідея ваших концертів у Львові? Ви не боялися проводити гастролі у воюючій країні?


– Десь рік тому я отримав запрошення зіграти концерти у Львові. Через війну довелося на якийсь час їх відкласти, але тепер настав час грати.


Я вважаю, що культура та музика мають бути доступні, особливо у важкі часи. Крім того, ми, музиканти, як ніхто інший, маємо говорити, що музика - надзвичайно важлива, що її потрібно підтримувати, навіть під час війни. Тому для мене ніколи не стояло питання, приїду я в Україну, чи ні.


– Чому ви обрали музику Баха, Моцарта, Мендельсона для своїх виступів у Львівському органому залі?

– Я зіграю твори Баха, Моцарта, Бетовена, Мендельсона. Моцарт, зокрема, має міцні зв’язки зі Львовом (Лемберґом), тому що тут довгий час жив його син, Франц Ксавер Моцарт. Моцарт-молодший був співзасновником Львівського музичного товариства, організував у місті численні концерти, зокрема виконання Реквієму свого батька з нагоди 35-річчя його смерті, яким диригував сам. Це відбулося 5 грудня 1826 року у львівському соборі св. Юра,. Як шанований піаніст і педагог, Моцарт працював у Лемберзі до 1838 року.


– Ви знайомі з українською класичною музикою? Про яких композиторів ви чули? Можливо, ви виконували якісь твори?

– Так, трохи знайомий. Я грав деякі твори українського композитора єврейського походження Давида Новаковського (1848-1921), який був хормейстером і музичним педагогом, написав багато творів для органа та хорів.


– Список навчальних закладів, де ви отримували освіту, вражає: Університет музики та виконавських мистецтв Ґраца в Австрії, Académie Supérieure de Musique de Strasbourg у Франції, Університет Гамбурга в Німеччиі. А як ви почали займатися музикою? З чого все почалося?

– Я почав грати на фортепіано у 6 років, а коли мені було 10, перейшов на орган. Спочатку я брав уроки у приватних репетиторів, а потім вступив до Університету музики та виконавського мистецтва в Ґраці, там почав навчатися у віці 16 років. Після цього я навчався Гамбурзі, а потім у Страсбурзі. Тепер я знову в моєму рідному місті Ґрац.



– Чому ви обрали орган своєю спеціальністю? Наскільки важливий орган особисто для вас?

– Мене досі захоплює неймовірна тональна гнучкість інструменту. Ви відчуваєте себе дириґентом, який керує оркестром, з тією невеликою різницею, що ви також відповідаєте за звук. Для мене орган — це, як казав Моцарт, «Король інструментів».


– Ви гастролювали та брали участь у фестивалях у Європі та Азії, а також у США. Які країни вразили вас найбільше? В які ще міста хочеться повертатися?

- Я дуже часто буваю в США і завжди радію, коли відвідую Лос-Анджелес (моє улюблене місто) або Нью-Йорк, де у мене багато друзів. В основному, я люблю бувати скрізь, тому що цікаво пізнавати нових людей і міста.


– Кожен орган унікальний. Розкажіть про особливі інструменти, на яких ви грали?

– Як ви вже згадували, кожен інструмент індивідуальний і має свою історію. Мені подобається кожен орган, на якому я граю, тому що кожен унікальний і звучить по-особливому. Тож мені дуже важко оцінити їх і виділити якийсь, ще й тому, що я бачив і грав на багатьох.


– Ви також пробуєте свої сили як композитор, зокрема, стали фіналістом конкурсу «Jugend komponiert». Що ви хочете передати у своїй музиці?

– Я намагаюся зосередитися на розповіді історії та інтегрувати нові аспекти та елементи у свої композиції. Я, наприклад, написав твір під назвою «Suite de la Philomème», який музично переказує дорослішання дитини. Цей твір було створено кілька років тому для фортепіано та скрипки.


– Ви також працюєте хормейстером, розкажіть, будь ласка, про цей досвід.

– Багато років керую «Хором ПалтенКланг», який налічує понад 40 співаків. Ми в основному співаємо класичну музику та австрійські народні пісні. Для мене робота з людьми – це бажана зміна моєї роботи органіста. У жовтні ми збираємося в турне по США.


– Ви активно присутні в соціальних мережах. Як ви вважаєте, така діяльність робить органну музику цікавішою та зрозумілішою для сучасного слухача?

– Соцмережі пропонують багато можливостей зробити орган більш присутнім у сучасному житті, особливо для молоді. Я використовую ці канали, тому що це дає мені змогу краще спілкуватися зі своєю аудиторією та “брати” людей зі мною в подорожі по всьому світу.


Спілкувалася Діана Коломоєць


Фото з сайту Лукаса Гаслера

67 переглядів0 коментарів