top of page

Опера “Ольга” Сидора Воробкевича вперше звучала у Львівському органному залі

6 жовтня у Львівському органному залі відбувся концерт-реконструкція опери Сидора Воробкевича “Ольга”. У виконанні Луганського симфонічного оркестру під дириґуванням Івана Остаповича звучала музика, яку не чули слухачі понад 150 років.


Сидір (Ісидор) Воробкевич – український композитор ХІХ століття, священник Української греко-католицької церкви, поет та громадський діяч. Іван Франко називав Воробкевича одним з “перших жайворонків нової весни нашого народного відродження”. Пісня “Мова рідна, слово рідне” – один з найвідоміших творів Воробкевича, який вивчається у школі. Проте музична спадщина композитора сьогодні майже не звучить. Воробкевич активно співпрацював з театром товариства “Руська бесіда” у Львові, на замовлення якого писав музику до пʼєс, котрі тоді називалися “операми”. Опера “Ольга” на сюжет драми Андрія (Антона) Яблоновського була написана саме для цього театру. Є відомості про те, що премʼєра опери відбулася в 1869 році в Перемишлі, а в 1877 році “Ольга” йшла на сцені театру “Руської бесіди” у Львові.


Рукопис партитури “Ольги” був віднайдений директором Органного залу та дириґентом Іваном Остаповичем в архіві Львівської національної музичної академії імені Лисенка.



“Це не повна партитура, вона містить лише кілька номерів. Також ми не знаємо напевно, чи це оригінал рукопису Воробкевича, чи більш пізня рукописна копія”, – пояснює Іван Остапович.

Він зазначає, що текст пʼєси Яблоновського також не вдалося віднайти, тож судити про фабулу опери сьогодні складно. З тексту арій можна зробити висновок, що мова йде про часи Київської Русі. В пресі ХІХ століття знаходимо фрагмент про премʼєру твору: “У Перемишлі театр виставив одну новинку. Була це історична мелодрама “Ольга”, написана відомим маляром А. Яблоновським з гарною музикою С. Воробкевича. Сам автор виступав у ролі князя Мстислава”.


Команда Органного попрацювала над нотним матеріалом, оцифрувала його і виправила помилки. На концерті у Львівському органному залі звучатимуть ці музичні номери, які дійшли до нас, у виконанні Луганського симфонічного оркестру та солістів. Їх доповнить розповідь Івана Остаповича про український романтизм, унікальність жанру співогри в українській музиці та феномен композиторів-священиків.


“Уся історія культури побудована на шедеврах. Ми рухаємося від шедевра до шедевра. Але для того, щоб зʼявився один геніальний твір потрібні сотні і сотні рядових творів. В історії української музики ми чомусь оминаємо цілий пласт музики Галичини ХІХ століття. До прикладу, був Барвінський, але ж він не зʼявився нізвідки. Він та інші генії зростали у певному середовищі, на певних здобутках минулих поколінь. Час, коли писав Воробкевич – це зародження української національної музичної школи. Це перші спроби витворити зразок класичного мистецтва”, – говорить Остапович.

Тому віднайдення, реконструкція цих творів допомагає більше зрозуміти той час та його вагу для майбутнього всієї України.


“Дехто може сказати: для чого виконувати маловідомий і неповний твір. Наприклад, у Воробкевича є відома співогра “Гнат Приблуда”, ноти якої збереглися. Але це не цікаво. Тут все відомо, і тому не цікаво, – говорить дириґент. – Але ця опера “Ольга” – це такий маленький діамантий, який загубився в надрах історії”.


Опера “Ольга” Воробкевича – типовий зразок українського романтизму. “По стилістиці ця музика дуже лірична, драматизмом просякнуті буквально кілька тактів твору. Це дуже мажорна музика. Композитор використовує мінімалістичні музичні засоби, тут немає складних мелодій. Всі теми – маленькі, опуклі. Використано багато мотивів українських народних пісень. Головні герої по теситурі голосів – два сопрано, тенор і бас-баритон”, – розповідає Іван Остапович.

Треба зазначити, що в часи Воробкевича такі опери ставилися місцевими театрами та оркестрами, тому часто композитор прописував лише основні лінії та адаптовував матеріал кожен раз під конкретний склад виконавців, який був у тому чи іншому театрі.


Девʼять віднайдених номерів опери звучали у виконанні симфонічного оркестру Луганської обласної філармонії та солістів Ірини Мельник, Лілії Дендерис, Романа Грабовенського, Любомира Розмуса, під дириґуванням Івана Остаповича звучала музика, яка чекала на своє виконання зі сцени понад півтора століття.


Розповідь Тараса Демка та Івана Остаповича під час концерту про український романтизм, унікальність жанру співогри в українській музиці та феномен композиторів-священиків допомогла більше зрозуміти про той час та його вагу для майбутнього всієї України.




Під час першовиконання твору у Львівському органному залі 6 жовтня було здійснено професійний аудіо- та відеозапис твору. В подальшому він поповнить скрабницю проєкту з промоції української класичної музики Ukrainian Live CLassic. Музика з опери “Ольга” Воробкевича буде доступна для прослуховування у всьому світі.



27 переглядів0 коментарів

Comments


bottom of page