top of page

«STR-O(r)GAN» Леоніда Грабовського: виклики світової органної премʼєри


Леонід Грабовський


Сьогодні – День народження видатного українського композитора Леоніда Грабовського. 25 і 26 січня у Львівському органному залі презентувалася довгоочікувана світова премʼєра його твору для органа «STR-O(r)GAN». Пʼєсу виконав добре знайомий львівській публіці органіст і дириґент із Берліна Якобус Ґладзіва. Детальніше про шлях твору від написання до першовиконання читайте у статті.


Уперше тембр органа композитор використав у 1970 році, аби доповнити звукову палітру мелодрами «La Mer» («Море») для читця, двох хорів, органа і великого симфонічного оркестру за поезією Сен-Жона Перса. А першим його твором для органа соло стали «Буколічні строфи», які Грабовський написав 1976-го.


За спогадами композитора, появу пʼєси інспірував Арсеній Котляревський – відомий український органіст, педагог, засновник кафедри органа в Київській консерваторії (нині Національна музична академія України). Тоді він саме шукав органні твори українських композиторів, щоби видати їх однією збіркою. Тож досить швидко Леонід Грабовський створив «Буколічні строфи» – перекладення однойменної частини його симфонії-легенди «Вечір на Івана Купала».


Леонід Грабовський


Автор зізнається: «У мене був довгий період, коли я не міг компонувати, адже не мав потрібної компʼютерної підтримки для тих складних процесів, які запускаю на своїй композиторській кухні. Тому з наступним твором для органа так затягнулося.

Орган для мене – малознайомий інструмент, і саме тому мені було важливо з ним попрацювати. До слова, мене завжди цікавили інструменти, про які я знав дещо менше, адже хотів зрозуміти їхню природу, темброві особливості, почути, як на них звучатиме моя музика».


«STR-O(r)GAN» для органа соло Леонід Грабовський написав улітку 2020 року, користуючись власною методикою алгоритмічного компонування музики. Твір присвячено Олегу Строгану, який розробив основну частину компʼютерного забезпечення для композиторського методу Грабовського. Тож у його назві символічно поєдналися прізвище київського програміста Строгана й назва інструмента.


Напередодні премʼєри, у грудні минулого року німецькому органістові Якобусу Ґладзіві та українському композитору Леоніду Грабовському, який уже багато років живе у Сполучених Штатах Америки, вдалося зустрітись у Берліні. Тоді Симфонічний оркестр Берлінського радіо представив німецьку премʼєру «Симфонічних фресок» Грабовського.


Якобус Ґладзіва на концерті 26.01.2024 у Львівському органному залі


Під час спілкування з органістом автор мав нагоду почути фрагменти свого твору в живому виконанні, а також обговорити з музикантом певні технічні й виконавські питання, зокрема особливості регістрування. На правах першовиконавця Ґладзіва також подав цікаві поради щодо вибору регістрів.


Цікаво, що певні зміни й побажання Леонід Грабовський вносив аж до дня премʼєри у Львові. Це і не дивно, адже кожен орган має особливості: конструкцію, кількість труб і регістрів, специфіку самого звучання й поєднання різних тембрів тощо.


Орган «Rieger-Kloss» Львівського органного залу – найбільший в Україні. Він є класичним зразком романтичного типу органа з оркестральним характером. Інструмент має 56 регістрів, плюс 2 трансмісійних, 4742 труб, три мануали та педальну клавіатуру, 6 постійних і 4 вільних комбінації, електропневматичну трактуру.


Величезні можливості інструмента забезпечують його багатозадачність і дозволяють успішно виконувати музику різноманітних епох, стилів та жанрів. То де ж, як не у Львові мала відбутись премʼєра твору «STR-O(r)GAN»?


Леонід Грабовський


Леонід Грабовський розповів, що після написання твору у 2020 році одразу звернувся з пропозицією виконання до солістки Львівського органного залу. Але тоді премʼєра так і не відбулась: очевидно, опус чекав на інший час та іншого виконавця.


Грабовський підкреслює: «У творі “STR-O(r)GAN” я спирався на багатство тембрів, які зустрічав в органній творчості Олівʼє Мессіана. Для мене це зразок, якого я хочу дотримуватися у відчутті самої суті інструмента». При цьому для композитора дуже важливою залишається і звуковисотність.


У передмові до пʼєси автор зазначає: «Твір характерний ужитком різноманітних виразових і тембрових ресурсів сучасного органа, бажано французького типу. Технічно вимогливий, зокрема в царині віртуозної пальцевої техніки й складних вертикальних комплексів щільної інтервальної будови, широко розкиданих по клавіатурі, і, на додаток, частих і швидких змін регістрів».


Німецький органіст Якобус Ґладзіва, який презентував композицію «STR-O(r)GAN», також поділився відчуттями: «Твір має багато кольорів і настроїв – грайливі акордові блоки та віртуозні “флейтові” пасажі. Це пʼєса про контрасти, коли динамічні епізоди змінюють тихі, навіть дещо молитовні частини».



Якобус Ґладзіва та солістки хору "Гомін" на концерті 26.01.2024 у Львівському органному залі


Органіст переконаний, що сучасна музика дає нам особливу енергію і новий погляд на мистецтво. Крім цього, «STR-O(r)GAN» був поданий у концерті Ґлідзіви напрочуд цікаво, адже в програмі його обрамили вокально-інструментальні мотети французького композитора епохи Бароко Жана Батіста Люллі.


Враження від «STR-O(r)GAN» складно описати кількома словами – цей досвід слухач точно має отримати в концертній залі. Віртуозний імпровізаційний твір рясніє контрастами: тембровими, фактурними, динамічними, темповими і, як наслідок, настроєвими. «Зіркове мерехтіння» специфічних високих «флейт» змінюють наднизькі тембри, футуристичне звучання «мідних духових» асоціюється зі штучно синтезованими інтонаціями. Тут і «космічне» тремоло, і численні кластери, і, як зазначив у розмові композитор, «поодинокі голоси», і котрих можна відчути ліричність, щирість і загадковість.


Утім слухачеві не слід боятися потонути у цьому морі контрастів – він цілком може віднайти у ньому кульмінаційні вершини та острівці спокою. Так само як і ознаки циклічності, до яких ми звикли у класичній музиці.


Справжній виклик для виконавця, твір Леоніда Грабовського «STR-O(r)GAN» став викликом і для слухача. Та хіба не виклики розширюють межі нашої свідомості?



текст Вікторії Антошевської
стаття вперше опублікована в журналі "Музика" - https://mus.art.co.ua/str-o-r-gan-leonida-hrabovskoho-vyklyky-svitovoi-orhannoi-prem-iery/
8 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Comments


bottom of page