Світлана Позднишева відкрила Міжнародний органний фестиваль у Варшаві

Оновлено: 13 лип.

Солістка Львівського органного залу Світлана Позднишева днями відкривала ХХІХ Міжнародний органний фестиваль “Organy Archikatedry” у Варшаві.


Третього липня органістка відкрила фестиваль концертом, у якому зокрема виконала й українську музику.


“Це були мої перші гастролі за кордоном у якості органістки”, – ділиться враженнями Світлана Позднишева. Організатори з Польщі запросили органістку з України, звʼязавшись із керівництвом Львівського органного залу. “Для організаторів було дуже важливо, щоб власне хтось із українців відкривав фестиваль. Це була принципова позиція”, – підкреслює Світлана.

Органістка виконала програму з творів Йоганна Себастьяна Баха, Георга Муффата, Семюела Шейдта, Каміля Сен-Санса, Шарля-Марі Відора, але особливе місце зайняла Соната сі-бемоль мажор Дмитра Бортнянського: “Я хотіла грати більше українських творів, але, на жаль, через авторське право на фестивалі могла звучати лише давня музика, тому вибір пав на Бортнянського”.


Світлана Позднишева відкрила органний фестиваль у Варшаві - facebook.com/Koncerty-Organowe-Warszawa


За словами музикантки, емоції переповнюють досі: все ж таки, виступати на відкритті міжнародного фестивалю – велика честь. “Я дуже тішуся, що вдалося представити нашу країну на відповідному рівні. Був повний зал, дуже теплий прийом. На біс зіграла Гімн України. І хоча я цього не бачила, бо орган знаходиться на хорах, але моя асистентка сказала, що весь зал одразу встав при перших звуках українського Гімну. Це неймовірно. Адже я, як слухач, не впевнена, що впізнала би одразу гімн чужої країни”.


Орган катедри Іоанна Хрестителя у Варшаві - Archikatedra Warszawska


Орган, на якому грала Світлана, вважається одним з найкращих у Варшаві. Це 60-регістровий інструмент з трьома мануалами та педалями і механічною трактурою. На ньому можна грати як старовинну, так і романтичну музику. Але гра на ньому вимагає виваженого планування. “У нашого львівського органа є вільна памʼять для регістрів (т.зв. комбінації), швелери, можливість зробити крещендо і багато інших речей, які допомагають спростити життя органісту”, – зазначає Світлана. Тож особливу роль під час концерту у Варшаві відіграли асистенти.


Незвичним також для нашої солістки було і розташування грального столу органа – на хорах (у Львівському органному залі пульт розташований на сцені, що характерно для концертних залів). “Коли пульт або ігровий стіл стоїть на хорах біля труб органа, це значно полегшує гру, бо органіст одразу чує прямий звук інструмента, без впливу акустики залу. Звук на хорах значно чіткіший. Крім того, орган катедри Іоанна Хрестителя у Варшаві – це інструмент з механічним типом трактури, такий інструмент дає точне і контрольованіше відчуття звуку”, – каже органістка.


Катедра іоанна Хрестителя у Варшаві - Вікіпедія

На концерті Світлани були як мешканці Варшави, так і українці, які опинилися у Польщі через війну.


Підтримка поляків і досі, через чотири місяці від початку війни, вражає. “Українські прапори просто повсюди: ними прикрашені магазини, сувенірні крамнички, балкони, офіційні установи, театри… – говорить Світлана. – Це неймовірно тішить. Дуже дивуєшся тому, що ця підтримка поляків України – й емоційна, й фінансова – не зменшується. Поляки з нами на одній хвилі, адже дуже багато чорних сторінок історії для нас є спільними. І наші, й їхні предки постраждали від Радянського Союзу, пережили депортації, катування, табори, фізичне знищення та руйнування міст. Тому поляки нас розуміють. Їм не потрібно пояснювати, що жодні поступки та капітуляція у цій війні для нас є неприпустимі. Здається, вони це знають краще за деяких українців”.


Виконання Державного Гімну України публіка у Варшаві зустрічала стоячи - www.facebook.com/Koncerty-Organowe-Warszawa


Ще один цікавий момент, на який звернула увагу львівʼянка. “На одній з центральних площ Варшави стоїть знищена російська військова техніка, поруч українські і польські прапори, інформаційні стенди, де різними мовами написано про те, що це за техніка, які її характеристик, звідки вона, як саме вона була знищена. Дуже цікаво спостерігати реакцію іноземців. Зрозуміло, що для поляків це не нова інформація, а для мешканців дальших країн – наприклад, Японії або Мексики – тих, кого можна візуально ідентифікувати – це шок. Вони часто по довгу стоять біля цих стендів, розглядають техніку. Вочевидь, вони не знаходяться в нашому інформаційному полі, але видно, що ця інформація їх зачіпає. Вони не проходять байдужими. Дуже важливо, що поляки в такий спосіб привертають увагу до ситуації в нашій країні, за що ми їм дуже вдячні”.

Що ж, а українські музиканти і надалі продовжують грати нашу музику за кордоном і робити все, щоб українська культура заявила про себе на весь світ.



Текст: Діана Коломоєць

84 перегляди0 коментарів