Нова музика, яку подарував світові Львівський органний зал
Українська музика має звучати
Менеджмент Львівського органного залу з 2019 року замовляє українським сучасним композиторам музику. За цей час побачили світ кілька симфоній, концертів для органа з оркестром та камерних творів. Твори виконують наживо, записують для радіо та публікують в мережі. Музику на замовлення Органного пишуть такі визнані композитори як Золтан Алмаші, Олег Безбородько, Олександр Щетинський, Богдана Фроляк, Олександр Родін та інші. Також Львівський органний зал підтримує молодих композиторів, систематично надаючи їм майданчик для виконання та запису їхньої музики. Докладніше про твори, які подарував світові Львівський органний зал, – у цьому лендингу.
Команда Львівського органного залу впевнена: українська музика має звучати. Співпраця між концертним залом та композиторами є дуже важливою не лише для популяризації сучасної української культури, але й для розвитку вітчизняного ринку класичної музики та налагодження саме ринкових відносин із митцями, які точно варті того, щоб отримувати гідну оплату своєї праці.
Особливу увагу менеджмент установи приділяємо збагаченню фонду української органної музики, замовляючи твори сучасним композиторам.
Богдана Фроляк – Прелюдія, фуга і хорал (2019)
Першою “ластівкою” в цьому напрямі стала Богдана Фроляк, авторка численних симфонічних, хорових та камерних творів, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка (2017), одна з найбільш виконуваних сучасних композиторок України. У 2019 році композиторка створила монументальну композицію на замовлення Львівського органного залу – Прелюдію, фугу і хорал на теми Станіслава Людкевича. Цей твір для органа соло був виконаний наживо під час фестивалю “ЛюдкевичФест” 9 жовтня 2019 року солісткою-органісткою Львівського органного залу Надією Величко в рамках програми “Українська буря”. Також цього вечора звучав твір молодої композиторки, на той час студентки Львівської національної музичної академії, Анастасії Сисенко “Просвітлення”. Твір також було написано спеціально до цього концерту.
Органні прем’єри: Фроляк, Камінський, Безбородько, Алмаші (2020)
Успіх цього проєкту надихнув команду Органного розширити дану стратегію. І вже наступного року замовлення на твори отримали четверо провідних сучасних композиторів України: вже названа Богдана Фроляк, Віктор Камінський, Олег Безбородько та Золтан Алмаші. Умовою договору було написання творів для органа та струнного оркестру. Чотири твори почули світ у рамках проєкту “Органні премʼєри” в грудні 2020 року, який передбачав живе концертне виконання професійний запис творів та їх публікацію на ютюб-каналі Ukrainian Live Classic. Премʼєри виконали органістка Надія Величко та оркестр Ukrainian Festival Orchestra під керівництвом Івана Остаповича. У всіх трьох композиціях орган трактований як оркестровий інструмент, зі струнним оркестром він творив єдину музичну канву, підсилену акустикою органного залу.
Олег Безбородько написав Концерт для органа та струнного оркестру. Твір Золтана Алмаші називається “Elegia Hrebenica” для органа та струнних, це притча про родинну літню мандрівку у мальовниче карпатське село Гребенів, присвячена пам’яті батька композитора.
Твір “Leopolis Concerto Grosso” Віктор Камінський присвятив Мирославу Скорику, для якого 2020 рік став останнім на землі.
Твір Богдани Фроляк "Звучання Пінзеля" композиторка присвятила відомому українському скульптору Ґеорґу Пінзелю. За її словами, постать цього митця цікавить її давно, а простір Органного залу з його архітектурою та акустикою якнайкраще пасує до звучання саме такої музики.
.jpg)
Органні твори Щетинського, Вілки, Олійник, Сисенко (2021)
У 2021 році Органний зал продовжив розвивати свою стратегію. У рамках проєкту “Нова музика” концертний зал замовив і здійснив перше виконання творів українських композиторів для органа соло. Твори Сергія Вілки, Олександра Щетинського, Анастасії Сисенко та Марії Олійник виконали органістки Світлана Позднишева та Надія Величко.
Цей проєкт, спільний з концертною аґенцією Collegium Management, покликаний підтримувати українських митців, виконувати та записувати їхню музику.
27 січня 2022 року відбулась перша прем’єра: у виконанні Світлани Позднишевої звучали “Adieu” Марії Олійник та “Експансія” Анастасії Сисенко. 29 січня звучали твори Сергія Вілки та Олександра Щетинського у виконанні Надії Величко. Твір Сергія Вілки для органа соло має назву “Conditions / Fractions”. Її можна перекласти як “Умови / Розділення”. Органна соната Олександра Щетинського була написана в 2021 році. У творі є наскрізна змістовна лінія, що відрізняє сонату в сучасному розумінні від сюїти або простої низки контрастних п’єс.
.jpg)
Музика молодих композиторів
Органний сприяє творенню нової музики у ще один спосіб – це проєкт "Музика молодих композиторів". Створення та інспірація нової музики спеціально молодими митцями, переважно студентами музичних вишів, для запису і презентації в додатку та на ютюб-каналі Ukrainian Live Classic. Вже відбулося три проєкти “Музика молодих композиторів” Львова та два – Харкова у співпраці з Львівською національною музичною академією імені Миколи Лисенка та Харківським національним університетом мистецтв імені Івана Котляревського.
Олександр Щетинський – Lacrimosa (2022)
Вже за місяць Україна здригнулася від повномасштабного вторгнення росії. Але навіть у таких драматичних і трагічних обставинах композитори не полишають творити. 17 квітня 2022 року в Органному залі відбулося першовиконання твору "Lacrimosa" Олександра Щетинського.
“Твір "Lacrimosa" написано у перші тижні нової російсько-української війни, з думкою про жахливі трагічні події на українській землі, з вірою у перемогу людяності й світла над варварством і темрявою”, – говорить композитор.
Ця композиція також була написана на замовлення Органного залу, спеціально для музикантів Луганського філармонійного оркестру, які в ті дні евакуювалися зі Сєверодонецька до Львова. Твір для шести інструментів: гобоя, валторни, двох тромбонів, скрипки (виконавці саме на цих інструментах приїхали першими до Львова) та органа. “Мене одразу привабив цей склад своєю незвичністю. Навколо неї можна вибудовувати музичні ідеї”, – додає Олександр Щетинський. Партію органа виконала Світлана Позднишева. Окрім цікавого тембрового поєднання, Олександр Щетинський використав прийом переміщення музикантів під час гри. Звук лунав не лише зі сцени, а й у різних точках приміщення та навіть за його межами – виконавці ніби справляли певний ритуал.
Іван Остапович – Інтерл юдія для органа соло (2022)
4 червня 2022 року на 89-річчя львівського органа відбувся великий органно-симфонічний концерт, на якому прозвучала премʼєра твору Івана Остаповича Інтерлюдія для органа соло. Твір виконав автор.
Володимир Богатирьов – Оркестрова версія опери “Підгіряни” Михайла Вербицького (2023)
Премʼєрне виконання музики до пʼєси “Підгіряни” Михайла Вербицького в оркеструванні молодого харківського композитора Володимира Богатирьова також можна вважати замовленням Органного, але тут мова йде не про нову музику, а про реінкарнацію українських шедеврів. П'єса Івана Гушалевича “Підгіряни” з музикою Михайла Вербицького була написана для театру “Руська бесіда” у Львові в 1863 році. Вона була дуже успішним твором в свій час. За даними дослідника Богдана Козака, до кінця XIX століття ця мелодрама ставилася десятки разів у різних містах Наддніпрянської України, Росії, Польщі, Білорусі та Литви.
Премʼєра “Підгірян” відбулася 28 квітня 2023 році у виконанні Луганського симфонічного оркестру під дириґуванням Івана Остаповича та провідних львівських солістів. Куратор проєкту – Тарас Демко.
Подія відбувалася в рамках стратегії Ukrainian Live. Запис “Підгірян” доступний у мобільному додатку з українською класикою Ukrainian Live CLassic і на ютюбі
Золтан Алмаші – Симфонія №3 “Пер еможна” (2023)
У 2023 році нову музику на замовлення Органного залу написав Золтан Алмаші. Його Симфонія №3 має назву “Переможна” і складається з трьох частин: І. – “Ноктюрн”, II – “Ранок. Ще одне пробудження”, III – “Ми переможемо”.
За словами композитора, остаточним емоційним рушієм для того, щоб почати роботу був досвід перебування в Одесі у вересні цього року, коли місто було атаковано російськими безпілотниками типу “Шахед” (“Герань”) та ракетами. “Десь перед світанком нарешті відбій, у мене спроба все-таки поспати хоч трохи, – розповідає композитор. – Але раптом о 7-й ранку я знову пробуджуюсь від того, що хтось грає гами на віолончелі! Ще одне пробудження! Але тепер від звуків музичного інструменту. І звучить гама – така собі першооснова, база музики! І замість прикрого відчуття, що поспати перед концертним виступом так і не вдалося, мене накриває почуття ейфорії, радості і впевненості у нашій Перемозі!”.
Золтан Алмаші присвятив твір Луганському симфонічному оркестру та Львівському органному залу. Світова премʼєра твору відбудеться 18 лютого 2024 року в Органному.
.jpg)
Олександр Щетинський – Колискова і фуга для органа (2023)
Також в 2023 році на замовлення Львівського органного залу, з нагоди 90-річчя органа, Олександр Щетинський написав Колискову і фугу для органа, яку на премʼєрі виконала органістка Світлана Позднишева. Твір увійшов до її репертуару. “Твір Олександра Щетинського “Колискова” в мене асоціюється з дитиною, яка мріє про щасливе дитинство. Головна мелодія – плавна та лірична. В супроводі постійно зустрічаються дисонанси, які вриваються і руйнують це щасливе дитинство. Друга частина фуги для мене є боротьбою за те, щоб попри все дитина матиме це дитинство”, – поділилася своїми рефлексіями про твір органістка Світлана Позднишева.
Олег Безбородько – Симфонія Незламності (Unbroken Symphony) (2024)
25 серпня 2024 року відбулася світова премʼєра Симфонії Незламності Олега Безбородька (Unbroken Symphony), написаної на замовлення Львівського органного залу. Вона звучала у виконанні Луганського філармонійного оркестру під дириґуванням Івана Остаповича. “У рамках великого проєкту інклюзивності, який запустив Львівський органний, ми даємо слово музиці як універсальній мові людства. Цього вечора вона говорить про найважливіші для нас речі: єдність, рівність, відкритість та внутрішню силу”, – говорять організатори.
Дмитро Малий – Симфонія (2024)
27 жовтня 2024 року відбулася премʼєра Симфонії Дмитра Малого, написаної в Харкові, під постійними атаками російських бомб і ракет. “Це симфонія про Україну та війну в Україні”, – каже композитор і зізнається, що написав її в рекордно короткі терміни, висловивши в музиці все, що було у нього на душі. Премʼєру Симфонії львівʼяни почули у виконанні Луганського філармонійного оркестру під дириґуванням Івана Остаповича.
Олександр Родін – Симфонія “Романтична” (2025)
28 лютого 2025 року у Львівському академічному будинку органної та камерної музики відбулася світова премʼєра Симфонії Олександра Родіна під назвою “Романтична”.
Твір також виконав симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії під орудою Івана Остаповича. Концерт записувало Радіо Культура.
“Романтична” симфонія Олександра Родіна – це динамічна та ефектна музика, в якій втілюються найкращі традиції театральності й музичної оповіді, говорить один із керівників Органного залу та дириґент Іван Остапович, котрий і замовив опус.
Іван Остапович – Симфонія №2 для солістів, хору, органа та симфонічного оркестру (2025)
28 червня 2025 року відбулася світова премʼєра Симфонії №2 Івана Остаповича для солістів, хору, органа та симфонічного оркестру на слова Тараса Демка. Симфонію виконали оркестр Луганської обласної філармонії, що знайшов прихисток у Львівському органному залі від початку повномасштабного вторгнення; хор "Гомін", який із 2023 року рішенням міської ради увійшов до складу Органного залу; солістки Галина Гончарова (сопрано), Валерія Березинець (сопрано) та Світлана Позднишева (орган). За дириґентським пультом – сам автор, Іван Остапович.
Такого складу, за словами композитора, не потрібно було вигадувати: він народився органічно, адже всі ці виконавці – невід’ємна частина щоденного музичного життя Органного залу.
Симфонія № 2 Остаповича – глибоко особиста й філософська робота. Це твір про самозаглиблення, у музиці кожен почує те, що переживає саме зараз.
Усі вищеперелічені твори були записані та презентовані на YouTube-каналі Ukrainian Live Classic. Адже українська музика має звучати по всьому світу. В планах в Івана Остаповича та Тараса Демка продовжувати стратегію замовлення музики в сучасних композиторів, тож на нас чекає ще багато премʼєр.
Текст: Діана Коломоєць