logo white.png
post-1.png
#ОРГЗАЛ

info@lvivconcert.house  Tel: +38 098 871 0180.  вул. Степана Бандери 8, Львів,  Україна, 79013

© Львівський органний зал, 2022

Львівський академічний будинок органної та камерної музики
Підпишіться на нашу розсилку

Дякуємо, що підписалися.

  • Facebook
  • Instagram
  • YouTube

Органне свято, подароване Лукасом Гаслером Львову

Cьогодні дати концерт у країні, яка перебуває у стані війни, де щодня, навіть у віддалених від бойових дій містах лунає сигнал повітряної тривоги, — це не просто приїхати на гастролі, а висловити свою людську і громадянську позицію. Молода зірка органного світу, австрійський віртуоз і композитор Лукас Гаслер висловив свою підтримку і солідарність Україні двома концертами у Львівському органному залі.10 та 11 червня органіст з Австрі Лукас Гаслер зіграє два концерти у Львівському органому залі. Музикант, війдомий у органному світі своєю майстерністю, харизмою та щирістю, вирішив підтримати Україну в часи війни своїми виступами.


26-річний музикант неодноразово був переможцем престижних конкурсів, таких як «Prima la Musica», Міжнародний органний конкурс на Мальті. Освіту здобував у Гамбурзі, Страсбурзі та Граці, а географія його виступів включає країни Західної та Східної Європи, Ізраїль та США. Приїзд виконавця до Львова спричинив sold out квитків на подію — за два дні на його концерти завітали близько шести сотень слухачів. Чим здивував і запам’ятався другий концерт австрійського органіста, читайте у рецензії.


Для свого виступу Лукас Гаслер обрав програму, в якій вдало поєдналися складність і впізнаваність. Після повномасштабного вторгнення росії Львівський органний зал започаткував традицію розпочинати кожен концерт виконанням Державного гімну України. Органний речиталь Лукаса Гаслера не став виключенням. Урочисте виконання гімну стало символом глибокої пошани іноземного артиста до українців, які щодня боряться за правду і свободу. У такі моменти особливо сильно відчуваєш підтримку світової спільноти, і вона, беззаперечно, зворушує та надихає.


Концертну програму Лукас розпочав ефектно — знаменитою Токатою і фугою ре мінор BWV 565 Йоганна Себастьяна Баха, яка є чи не найвідомішим твором для органу. Варто зазначити, що музикант своєрідно розставляв музично-виразові акценти, чим ще більше підігрівав інтерес публіки. У своєму виступі Гаслер зробив ставку не на швидкий темп (чим люблять хизуватися більшість виконавців), а на темброве та динамічне різноманіття композиції. Що й казати, звучання широких акордів у динаміці граничного фортісимо на львівському «Rieger» вразять кого завгодно!



Органна соната №3 тв. 65/3 Фелікса Мендельсона, так само як і попередній твір, входить до пантеону найскладніших для виконання органних творів. Свого часу саме Мендельсон-Бартольді повернув ім’я Баха із забуття, виконавши його «Пасіони за Матеєм» у 1829 році. Сучасники романтика говорили: «Якщо Бах — Бог, то Мендельсон — його пророк». Тому досить символічно, що в програмі Органна соната звучала після твору Баха. Було помітно, що Лукас Гаслер прекрасно володіє цим музичним матеріалом — його гра була напрочуд впевненою й осмисленою. Як виявилось, органіст виконує цей твір у кращих залах Європи протягом понад 3 років, постійно вдосконалюючи його технічно. Під час виступу Гаслер, здається, продемонстрував усі дива педальної техніки, яка однаково сильно вразила як людей, далеких від професійного музикування, так і органістів-початківців, які уважно слухали та спостерігали за віртуозом протягом усього концерту.


Справжнім відкриттям й окрасою вечора стала органна транскрипція Сонати соль мажор KV 283 Вольфганга Амадея Моцарта (за аранжуванням для двох фортепіано Едварда Гріга), здійснене Лукасом Гаслером. Композитор і органіст підійшов до цієї роботи з особливим чуттям, зберігши безтурботність, легкість і блиск, характерний для музики Моцарта. Не останню роль зіграв вибір характерних органних регістрів, які прекрасно експонували класичне звучання фортепіано. Напевно, «секрет» створення такої органічної, безпосередньої обробки — австрійське походження обох митців: Моцарта і Гаслера.


Ще одним сюрпризом для меломанів стало виконання авторського аранжування Лукаса першої частини бетховенівської «Місячної» сонати №14, тв. 27. Справді, це було дещо магічне і навіть гіпнотичне. Ідея представити першу частину Со