Менеджмент Львівського органного залу вже кілька років поспіль замовляє українським сучасним композиторам музику. У цій статті ми написали про всі твори, які вже побачили світ, і ті, премʼєри яких лише очікуються.
Наша команда впевнена: українська музика має звучати. Співпраця між концертним залом та композиторами є дуже важливою не лише для популяризації сучасної української культури, але й для розвитку вітчизняного ринку класичної музики та налагодження саме ринкових відносин із митцями, які точно варті того, щоб отримувати гідну оплату своєї праці.
Особливу увагу ми приділяємо збагаченню фонду української органної музики. Першою “ластівкою” в цьому напрямі стала Богдана Фроляк, авторка численних симфонічних, хорових та камерних творів, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка (2017), одна з найбільш виконуваних сучасних композиторок України. У 2019 році композиторка створила монументальну композицію на замовлення Львівського органного залу – Прелюдію, фугу і хорал на теми Станіслава Людкевича. Цей твір для органа соло був виконаний наживо під час фестивалю “ЛюдкевичФест” 9 жовтня 2019 року солісткою-органісткою Львівського органного залу Надією Величко в рамках програми “Українська буря”. Також цього вечора звучав твір молодої композиторки, на той час студентки Львівської національної музичної академії, Анастасії Сисенко “Просвітлення”. Твір також було написано спеціально до цього концерту.
СЛУХАТИ ТВОРИ МОЖНА ТУТ
Успіх цього проєкту надихнув команду Органного розширити дану стратегію. І вже наступного року замовлення на твори отримали четверо провідних сучасних композиторів України: вже названа Богдана Фроляк, Віктор Камінський, Олег Безбородько та Золтан Алмаші. Умовою договору було написання творів для органа та струнного оркестру. Чотири твори почули світ у рамках проєкту “Органні премʼєри” в грудні 2020 року, який передбачав живе концертне виконання професійний запис творів та їх публікацію на ютюб-каналі Ukrainian Live Classic. Премʼєри виконали органістка Надія Величко та оркестр Ukrainian Festival Orchestra під керівництвом Івана Остаповича. У всіх трьох композиціях орган трактований як оркестровий інструмент, зі струнним оркестром він творив єдину музичну канву, підсилену акустикою органного залу.
Олег Безбородько написав Концерт для органа та струнного оркестру. Твір Золтана Алмаші називається “Elegia Hrebenica” для органа та струнних, це притча про родинну літню домівку у мальовничому карпатському селі Гребенів, присвячена пам’яті батька композитора.
Твір “Leopolis Concerto Grosso” Віктор Камінський присвятив Мирославу Скорику, для якого 2020 рік став останнім на землі.
Твір Богдани Фроляк "Звучання Пінзеля" композиторка присвятила відомому українському скульптору Ґеорґу Пінзелю. За її словами, постать цього митця цікавить її давно, а простір Органного залу з його архітектурою та акустикою якнайкраще пасує до звучання саме такої музики.
СЛУХАТИ ТВОРИ МОЖНА ТУТ
У 2021 році Органний зал продовжив розвивати свою стратегію. У рамках проєкту “Нова музика” концертний зал замовив і здійснив перше виконання творів українських композиторів для органа соло. Твори Сергія Вілки, Олександра Щетинського, Анастасії Сисенко та Марії Олійник виконали органістки Світлана Позднишева та Надія Величко.
Цей проєкт, спільний з концертною аґенцією Collegium Management, покликаний підтримувати українських митців, виконувати та записувати їхню музику.
27 січня 2022 року відбулась перша прем’єра. У виконанні Світлани Позднишевої звучали “Adieu” Марії Олійник та “Експансія” Анастасії Сисенко. 29 січня звучали твори Сергія Вілки та Олександра Щетинського у виконанні Надії Величко. Твір Сергія Вілки для органа соло має назву “Conditions / Fractions”. Її можна перекласти як “Умови / Розділення”. Органна соната Олександра Щетинського була написана в 2021 році. У творі є наскрізна змістовна лінія, що відрізняє сонату в сучасному розумінні від сюїти або простої низки контрастних п’єс.
Органний сприяє творенню нової музики у ще один спосіб – це проєкт "Музика молодих композиторів". Створення та інспірація нової музики спеціально молодими митцями, переважно студентами музичних вишів, для запису і презентації в додатку та на ютюб-каналі Ukrainian Live Classic. Вже відбулося по два проєкти “Музика молодих композиторів” Львова та Харкова у співпраці з Львівською національною музичною академією імені Миколи Лисенка та Харківським національним університетом мистецтв імені Івана Котляревського.
СЛУХАТИ ТВОРИ МОЖНА ТУТ
Вже за місяць Україна здригнулася від повномасштабного вторгнення росії. Але навіть у таких драматичних і трагічних обставинах композитори не полишають творити. 17 квітня 2022 року в Органному залі відбулося першовиконання твору "Lacrimosa" Олександра Щетинського.
“Твір "Lacrimosa" написано у перші тижні нової російсько-української війни, з думкою про жахливі трагічні події на українській землі, з вірою у перемогу людяності й світла над варварством і темрявою”, – говорить композитор.
Ця композиція також була написана на замовлення Органного залу, спеціально для музикантів Луганського філармонійного оркестру, які в ті дні евакуювалися зі Сєверодонецька до Львова. Твір для шести інструментів: гобоя, валторни, двох тромбонів, скрипки (виконавці саме на цих інструментах приїхали першими до Львова) та органа. “Мене одразу привабив цей склад своєю незвичністю. Навколо неї можна вибудовувати музичні ідеї”, – додає Олександр Щетинський. Партію органа виконала Світлана Позднишева. Окрім цікавого тембрового поєднання, Олександр Щетинський використовав прийом переміщення музикантів під час гри. Звук лунав не лише зі сцени, а й у різних точках приміщення та навіть за його межами – виконавці ніби справляли певний ритуал.
ТВІР МОЖНА ПОСЛУХАТИ ТУТ
4 червня 2022 року на 89-річчя львівського органа відбувся великий органно-симфонічний концерт, на якому прозвучала премʼєра твору Івана Остаповича Інтерлюдія для органа соло. Твір виконав автор.
ТВІР МОЖНА ПОСЛУХАТИ ТУТ
Премʼєрне виконання музики до пʼєси “Підгіряни” Михайла Вербицького в оркеструванні молодого харківського композитора Володимира Богатирьова також можна вважати замовленням Органного, але тут мова йде не про нову музику, а про реінкарнацію українських шедеврів. П'єса Івана Гушалевича “Підгіряни” з музикою Михайла Вербицького була написана для театру “Руська бесіда” у Львові в 1863 році. Вона була дуже успішним твором в свій час. За даними дослідника Богдана Козака, до кінця XIX століття ця мелодрама ставилася десятки разів у різних містах Наддніпрянської України, Росії, Польщі, Білорусі та Литви.
Премʼєра “Підгірян” відбулася 28 квітня 2023 році у виконанні Луганського симфонічного оркестру під дириґуванням Івана Остаповича та провідних львівських солістів. Куратор проєкту – Тарас Демко.
Подія відбувалася в рамках стратегії Ukrainian Live. Запис “Підгірян” доступний у мобільному додатку з українською класикою Ukrainian Live CLassic і на ютюбі
СЛУХАТИ ПІДГІРЯН ТУТ
У 2023 році нову музику на замовлення Органного залу написав Золтан Алмаші. Його Симфонія №3 має назву “Переможна” і складатиметься з трьох частин: І. – “Ноктюрн”, II – “Ранок. Ще одне пробудження”, III – “Ми переможемо”.
За словами композитора, остаточним емоційним рушієм для того, щоб почати роботу був досвід перебування в Одесі у вересні цього року, коли місто було атаковано російськими безпілотниками типу “Шахед” (“Герань”) та ракетами. “Десь перед світанком нарешті відбій, у мене спроба все-таки поспати хоч трохи, – розповідає композитор. – Але раптом о 7-й ранку я знову пробуджуюсь від того, що хтось грає гами на віолончелі! Ще одне пробудження! Але тепер від звуків музичного інструменту. І звучить гама – така собі першооснова, база музики! І замість прикрого відчуття, що поспати перед концертним виступом так і не вдалося, мене накриває почуття ейфорії, радості і впевненості у нашій Перемозі!”.
Золтан Алмаші присвятив твір Луганському симфонічному оркестру та Львівському органному залу. Світова премʼєра твору відбудеться 18 лютого 2024 року в Органному.
Ще однією премʼєрою 2024-го року стане виконання твору для органа соло “STR-O(r)GAN” Леоніда Грабовського, який композитор написав в 2020 році. 25 січня 2024 року він нарешті прозвучить наживо на найбільшому історичному органі України “Rieger-Kloss” у Львівському органному залі. Органіст з Берліна Якобус Ґладзіва поєднав гостросучасний твір Леоніда Грабовського із ніжними бароковими мотетами Жага-Батиста Люллі, які він виконає разом із солістками Львівського муніципального хору “Гомін”.
Якобус Ґладзіва є одним із найбільш різносторонніх церковних органістів Німеччини свого покоління. Він добре знайомий з українською музикою та має багато творів українських композиторів в репертуарі.
Виконання німецьким віртуозом твору Грабовського команда Органного залу вважає яскравим прикладом того, як українська музика виходить за межі України.
Текст: Діана Коломоєць