logo white.png
post-1.png
#ОРГЗАЛ

info@lvivconcert.house  Tel: +38 098 871 0180.  вул. Степана Бандери 8, Львів,  Україна, 79013

© Львівський органний зал, 2022

Львівський академічний будинок органної та камерної музики
Підпишіться на нашу розсилку

Дякуємо, що підписалися.

  • Facebook
  • Instagram
  • YouTube

Світлана Позднишева: Симфонія гір


Ця подорож була незвичною... Вона розгорталася як цілісний музичний твір, зі своїм розвитком, кульмінацією і розв’язкою.


Розпочалося все з мрії, з думки, з нестримного бажання на деякий час вирватися зі звичного кола, побути тет-а-тет з власними думками, щоб перехоплювало подих від неймовірної краси навколо, а також загартувати своє прийняття іншої культури і зрозуміти – так теж може бути. Ніби різні мелодії, ще неясні і туманні, шукали вихід, перепліталися, змішувалися і змінювалися, щоб знайти ту єдину, яка й буде Головною.


І ось після тривалих пошуків вибір зроблено: цього разу мрія буде здійснюватися в Грузії. В країні теплого моря та суворих гір. У країні гостинності та суворих законів честі. В країні, де гостя зустрічають вином, а ворога – мечем. В країні з давньою і непростою історією, самобутніми традиціями та містичними легендами. Вона і стала Головною темою цієї Симфонії. Хвилювання, як все трапиться, адже попереду чекають суворі і величні Гори – як прийміть вони, чи пустять до себе, чи дозволять себе пройти? Чи вистачить сил, духу, мужності, щоб здолати всі перешкоди на шляху? І водночас захват і трепет – адже ці пригоди чекають саме на мене, ось вони, вже скоро розпочнуться!



Цілком інакше поруч зазвучала Побічна партія. Вона складалася з людей, які були поруч. З цілком незнайомих раніше людей, яких об’єднала любов до Гір. Яких об’єднали теплі розмови і неймовірні історії, слова підтримки та підбадьорюючі погляди, вчасно сказана порада та безмовний, але такий зрозумілий погляд “Ти можеш мені довіритись”. Ця партія зігрівала Симфонію своїми теплими тонами, переконуючи – зрештою все буде добре.


І ось наш похід розпочався. Дві лінії тісно сплелись між собою: сонце змінювалося проливним дощем, соковита трава під ногами – гострим камінням, зелені пагорби – яскравими осінніми лісами, а далі, над ними – сліпучо-білі льодовики, скриті нетанучим снігом. А занурення у власні думки переривалося дотепними жартами, захопленими вигуками та глибокими розмовами. І протягом усього шляху ми ні на мить не забували про головну мету нашої подорожі – величний Сванських Хребет. Готуючи вечерю та розкладаючи намет, переходячи вбрід стрімку гірську річку, милуючись осінніми барвами ми ні на мить не забували – саме це буде Кульмінацією нашої подорожі, саме там нас чекає найбільше випробувань, водночас саме там ми зможемо побачити найнеймовірніші краєвиди і пережити справжній катарсис. Суперечливі почуття охоплювали нас у цьому очікуванні – все, як у справжній Симфонії.




І ось день “ікс” настав – і