top of page

Органіст з Литви Відас Пінкевічус: “Наші народи довго страждали від російського терору”

Литовський органіст розповів як його органну обробку Гімну України виконуватимуть в Америці щонеділі, до перемоги України.


орган, органний зал
Л итовський органіст Відас Пінкевічус у Львівському органному залі

22 та 23 липня у Львівському органному залі виступив литовський віртуоз Відас Пінкевічус. Органіст присвятив цей концерт Україні та українцям. Звучали твори європейських композиторів, а також органні транскрипції української музики самого Відаса Пінкевічуса. Органіст розповів про свою підтримки України, популяризацію української музики та свій внесок в поширення українського органного репертуару.


Відас Пінкевічус – литовський органіст, педагог та композитор. Він є доктором Вільнюського університету та органістом у церкві Святого Іоанна, де грає на найбільшому органі Литви. Як композитор Відас Пінкевічус відомий своїми численним органним аранжуванням, перекладенням та оригінальним композиціям. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну він та його дружина, органістка Аушра Мотузайте-Пінкевічене, підтримують нашу країну в культурному та інформаційному просторі. Зокрема, виступають з публічними закликами допомагати Україні в країнах Західної Європи та США. Відас Пінкевічус присвятив нашій країні та українським органістам кілька власних творів.


Органіст з Литви виконав на концертах в Органному залі Львова твори світових геніїв Йоганна Себастьяна Баха, Луї В'єрна, Ежена Жигу, литовських композиторів Мікалоюса Константінаса Чурльоніса та Юозаса Науяліса й українського класика Миколи Лисенка. Родзинкою програми стали твори Відаса – варіації на тему Гімну України та “Червоної калини”.


орган, органний зал
Л итовський органіст Відас Пінкевічус у Львівському органному залі

Варто відзначити, що на кожному з двох концертів зал був переповнений! Організаторам довелося доставляти по 120 додаткових місць. Також на заключному концерті був присутній мер міста Андрій Садовий разом із дружиною Катерирою Кіт-Садовою.


Відас Пінкевічус продемонстрував слухачам еталонне звучання органа.

Його гра була не лише впевненою та спокійною, але й емоційно насиченою.

Тембри органа були підібрані чудово, без зайвої деталізації, що надавало виконанню особливої глибини та виразності. Відас вражав своєю майстерною технікою, а також здатністю тримати темп. Програма, побудована на динамічному контрасті, звучала цілісно.


Особливою приємністю було спілкування з Відасом після концерту.


– Як ви стали органістом? Чому обрали саме орган?

– Моя перша зустріч з органом відбулася в дерев’яній сільській церкві в Багаславіскісі недалеко від Вільнюса понад 30 років тому. У той час ми з мамою проводили літні канікули в селі її батьків неподалік. Мама повела мене до тієї церкви, щоб показати старий маленький орган. Мене це дуже вразило, і я одразу намагався на ньому щось зіграти. Грав мелодії пісень, які співав наш шкільний хор. При цьому мама години накачувала органні міхи вручну, поки я грав, бо не змогла розібратися, як увімкнути електрику на органі.

Через кілька років в концертній залі Клайпедської художньої гімназії імені Едуардаса Бальсіса, де я вчився на хорового диригента, збудували орган. До мене підійшла місцева викладачка органа та фортепіано Олена Парадієс і запитала, чи хочу я брати уроки гри на органі з перспективою навчання в Литовській музичній академії. Я попросив дозволу батьків і без вагань погодився. Так для мене почалася історія з органом.


– Ви вперше у Львові. Які враження залишилися від Львівського органного залу?

– Це фантастичне місце! Я міг відчути особливу ауру залу, який дуже добре підходить для органа. До речі, ваш орган дуже особливий. На ньому прекрасно звучить музика найрізноманітніших історичних періодів і національних стилів. Жоден орган “Rieger-Kloss”, який ми маємо в Литві, не може зрівнятися з теплими кольорами цього історичного інструменту. Я дуже вдячний колективу Львівського органного залу за те, що мій візит до цього прекрасного міста вдався.


– Ви граєте на найбільшому органі в Литві. Як відомо, кожен орган індивідуальний. Який ваш улюблений орган з усіх, на яких ви грали?

– Можливо, я занадто прихильний до нашого органа в церкві св. Іоанна Вільнюського університету, де ми з дружиною, докторкою Аушрою Мотузайте-Пінкявічєне, керуємо органною студією “Unda Maris”. Тож я можу бути суб’єктивним, коли скажу, що наш орган дуже особливий, але це справді так. Чим більше я граю на цьому інструменті, тим більше ціную його прекрасні кольори. Й один із моїх обов’язків як університетського органіста – популяризувати його у світі, що я роблю так часто, як можу.

Але, звичайно, неможливо вибрати один улюблений інструмент саме з тієї причини, яку ви згадали, що кожен орган є індивідуальним. Як і більшість концертуючих органістів, я маю жагу випробувати якомога більше різних органів, старих і нових, великих і малих.


– Ви композитор і виконавець. Розкажіть про свій творчий шлях як композитора. Ви пишете лише для органа чи й для інших інструментів?

– Я розумію, що першою людиною, яка буде грати мою музику, скоріше за все, буду я. Тож більшість моїх композицій – для органа соло або для органного дуету, які ми з Аушрою грали б разом. Але в деяких випадках, якщо я знаю, що гратиму з іншим інструменталістом, можу також написати твір для конкретного інструменту та органа.

Я прагну завжди творити з головною думкою про те, хто буде слухати мою музику. Стиль для звичайних любителів класичної музики відрізнятиметься від спеціалізованої аудиторії професійних органістів. Як і більшість композиторів, я відчуваю потребу бути новаторським, але водночас хочу мати вплив на слухача.


орган, органний зал
Л итовський органіст Відас Пінкевічус у Львівському органному залі


– Що ви відчули, коли почали активно виконувати українську музику?

– Коли почалася жахлива війна в Україні, ми з моєю дружиною Аушрою пережили один день першого шоку, під час якого ми просто плакали та були емоційно паралізовані. Але наступного дня ми обоє записали відео виконання гімну України для наших каналів на YouTube. Це змусило мене подумати, що ще я можу зробити, щоб поширити інформацію про Україну в моїй глобальній органній спільноті. Тож ще через день ми провели перший прямий ефір з дому на підтримку України.


– Ви аранжуєте українські мелодії для органа. За якими критеріями ви їх обираєте?

– Мільйони людей у ​​світі одразу впізнають Гімн України. Тож цілком природним було створення органної та клавішної соло версії цієї прекрасної та священної для народу України мелодії. Одну можна грати з педалями, іншу – без. Я безкоштовно роздав партитури іншим органістам в Інтернеті. Ці аранжування почали поширюватися. Один органіст в Америці заповзявся щонеділі після церковної служби виконувати Гімн, поки Україна не здобуде перемогу.

Але, звісно, ​​є й інші, не менш прекрасні мелодії, які український народ знає і береже, які чекають на перекладення для органа. Я шукав в Інтернеті і не знайшов жодного сучасного композитора, який би це зробив, тому я взяв збірку українських народних романсів і почав працювати. До речі, це був мій спосіб боротьби зі стресом. Якщо я буду зайнятий і займатиму свій розум гарною музикою, я не збожеволію в цей жахливий час. Крім того, ці нові твори служать інструментом для поширення інформації про Україну по всьому світу та охоплення тисяч органістів на всіх континентах, які також шукатимуть спосіб підтримати Україну. Тож це безпрограшний варіант для всіх.


– Що ви можете сказати про українські народні пісні? Які аспекти української пісні вас цікавлять найбільше?

– Українські народні пісні неймовірно красиві! Їхні тексти дуже сильні. Я був вражений, наскільки слова українських пісень перегукуються з нашими литовськими народними піснями. Оскільки наші два народи так довго страждали від російського терору, не дивно, що ці народні пісні по той бік кордону говорять про такі подібні речі, як прощання сина з матір’ю чи дівчиною передтим, як вирушити на війну. Або як над Сибіром сонце сходить. Ми всі знаємо, що це символічно означає…



– На концертах 22 і 23 липня ви грали музику західноєвропейських, литовських та українських композиторів. Музика якого українського композитора вам подобається найбільше?

– З української музики, яку я грав цього разу у Львові, хочу окремо відзначити Миколу Лисенка та його “Молитву за Україну”. Це дивовижний хоровий твір, який має силу зворушувати серця священним патріотичним текстом і простою класичною гармонією. Навіть якщо грати його на органі без хору, він працює однаково добре.


– У майбутньому ви ще плануєте повернутися в Україну з концертами?

– Безперечно, я везу частину України додому в своєму серці і водночас сподіваюся, що я залишив тут частину свого серця також для народу України. У мене є відчуття, що я повернуся в це прекрасне місто в недалекому майбутньому. Разом до перемоги! Слава Україні!


Текст: Анастасія Сисенко

Фото: Євген Червоний

Стаття вперше опублікована на Zaxid.net




4 перегляди0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Comments


bottom of page