top of page

Втрачена локація і віднайдені партитури. Як Львівський органний зал конвертує цифри у творчість і пропагує екологічне мистецтво


Іван Остапович та Луганський оркестр


Це історія перетворення з Попелюшки на Принцесу важливої інституції класичної музики – Львівського органного залу. Незадовго до повномасштабного вторгнення його приміщення відремонтували і воєнний стан розвиток не зупинив.

Зараз в оновленому Органному залі відбуваються світові та всеукраїнські прем'єри, художні виставки, експозиції музичних інструментів, а концертна зала чи не щоденно збирає аншлаги, зокрема і на закордонних виконавців.


18 лютого тут відбудеться світова прем'єра симфонії “Переможна” сучасного українського композитора Золтана Алмаші. Її виконає Симфонічний оркестр Луганської філармонії під орудою Івана Остаповича.


Чим унікальний цей заклад на мапі Міста Лева – у матеріалі музичної оглядачки УП.Культура Наталки Писанки, яка відвідала Львівський органний зал і поспілкувалася з його директорами Іваном Остаповичем і Тарасом Демком.


Щодня тут киплять творчі процеси: обговорюються афіші майбутніх концертів, записуються промо-відео для запрошення відвідувачів концертів і виставок, на великому екрані розгортаються й аналізуються статистичні дані про роботу Органного, аби краще розуміти свого відвідувача і покращити комунікацію з ним. І неодмінно звучить музика: репетиції, денні концерти, вечірні концерти, концерти при свічках… Згодом обрана музика українських композиторів записується і поповнює ресурс Ukrainian Live Classic.


Лише краєм ока глянувши на афіші лютого-2024, бачимо імена запрошених закордонних артистів, які під час війни не побоялися приїхати в Україну, щоб виступити у Львівському органному: японський диригент Такуя Шігешіта, шведський диригент Деніел Ханссон, польський органіст Ярослав Врублевський.


А центральною подією місяця стане світова прем'єра симфонії “Переможна” сучасного українського композитора Золтана Алмаші, написана на замовлення Львівського органного залу. 18 лютого її почують у виконанні Симфонічного оркестру Луганської філармонії під орудою Івана Остаповича.


Луганський оркестр та Іван Остапович


Років 10 тому тому ця інституція була не надто помітною у культурному житті Львова. Ревіталізація Львівського органного почалася відтоді, як у 2017-му його директорами стали Іван Остапович і Тарас Демко. Тоді перед ними постало багато викликів, один з них, чи не першочерговий, – подолати упереджене ставлення до концертного залу, як чогось консервативного, призначеного для обмеженого кола слухачів.


“Все це шаблони, які одразу стають застарілими, коли їх висловлюєш. Я не бачу жодного стереотипу, який тут у нас може працювати”, – впевнений Тарас Демко.


Тарас Демко та Іван Остапович


В Органному багато працюють зі статистикою, аналізуючи відвідуваність концертів, перегляди відео, прослуховування музики в додатку. Це не просто любов до цифр, таблички – занудство, яке допомагає розвиватися, – кажуть тут.

Органний зал – місце переходу від матеріального світу до нематеріального і назад. Стінописи, які колись були заховані під штукатуркою, відкрили під час реконструкції. Вони так само доступні, як і музичні твори забутих українських композиторів. Їх видобувають в архівах і повертають на сцену.


Органний робить ставку на мультидисциплінарність. Відвідуючи його, слухачі класичної музики спочатку потрапляють в картинну галерею. Organ Hall Gallery відкрили 30 грудня 2018-го, і щомісяця діє нова експозиція. Тут була і нетривіальна виставка метеликів, і щемка виставка картин маріупольців “Додому”.


Виставка маріупольців "Додому"


“Ці білосніжні стіни наче створені для картин. Кожне полотно сприймається індивідуально, арки й ніші ніби ізолюють кожну картину, в цьому велика перевага нашої галереї: є тільки ти, полотно і вільний простір”, – так поетично описує галерею Львівського органного Тарас Демко.


Поряд з картинами можемо побачити експозицію раритетних роялів і піаніно (наразі їх 11), деякі слугують не просто прикрасою, а звучать на концертах камерної музики. І нарешті розкішний оргАн, виготовлений органобудівничою компанією “Gebrüder Rieger”, урочисто відкритий 5 червня 1933-го, відреставрований 1968-го. За свою понад 90-річну історію він зберіг свій унікальний голос і досі захоплює слухачів потужним звучанням.


Деталь пульта органа


Львівський органний зал є засновником загальноукраїнської стратегії промоції української музики Ukrainian Live. Її започаткували у 2019 році. Вже у жовтні 2020-го запрацював додаток з українською класикою Ukrainian Live Classic (ULC), створений для того, щоб про українську музику слухали в усьому світі.


До слова, додаток є безплатним, не містить реклами і доступний до завантаження на Google Play Market та Apple Store. Тут можна прослухати твори українських композиторів від XVII до XXI століття. Наприкінці 2023-го додаток налічував понад 250 альбомів 107-ми українських композиторів. Інформація про митців подана з красиво дизайнованими картинками, українською та англійською мовами. Тут є музикознавчі анотації до альбомів: про виконання, саму музику, час, контекст…


“Ми в органному залі чи ми айтішники в якомусь стартапі?” – згадує Тарас Демко процес створення додатку Ukrainian Live Classic.


Деталі інтер'єру органного залу


Безперечно, у додатку містяться не всі твори українських композиторів, лише репрезентативні, сформовані в альбоми. Щотижня робота над наповненням триває. Мета проєкту – презентувати українську музику комплексно, показати, що вона є частиною європейського контексту.


Наповнення додатку ULC потребує роботи з музичними архівами тривалого дослідження, редагування партитур. Цим багато років займається Іван Остапович – диригент, музикознавець, композитор. Він ділиться своїми міркуваннями про українську музику у світовому контексті:


“Досі побутує думка, ніби є мистецтво високого, середнього зразка і популярна музика. Але якщо накласти цю схему на історію нашої української музики, то це не працює, бо ми багато чого не знаємо. Ось, наприклад: що писали у Києві (Харкові, Львові, Одесі) у середині 19-го сторіччя? В енциклопедії ніби щось є, але ніхто не уявляє, як це має звучати (на відміну від 9-ї симфонії Бетховена).


Тому перш за все, це потрібно витягнути на поверхню, виконати і зробити запис. Чули ми про Стефанію Туркевич, але хто виконував її твори? Ми робимо це для того, щоб майбутні покоління мали на що опертися. І якби це робили багато людей, ми б могли інакше подивитися на нашу музичну культуру”.


Орган зсередини


Вагома частина музики з додатку ULC записана у Львівському органному. Тут ви побачите імена, про які раніше навряд чи чули, наприклад, композитора 20-го століття Ярослава Верещагіна. Або ж знайдете “несподівані” твори відомих композиторів - готується до виконання фортепіанний концерт Вериківського, що відомий здебільшого завдяки своїм хоровим творам.


З деякими творами пов'язані неймовірні історії. Якось піаніст Роман Рєпка випадково знайшов партитуру фортепіанного концерту Миколи Дремлюги, вивчив ноти, зіграв разом з Оркестром Луганської філармонії, а зараз цей запис можна почути у додатку.


З початком повномасштабного вторгнення у музичній сфері з’явилося багато запитів від закордонних колективів, які хотіли виконати українську музику на знак підтримки, тож проєкт отримав ще один напрям розвитку – Ukrainian Scores. Це найбільша база даних української класичної музики (що важливо: зі збереженням авторських прав на твори). На сьогодні в ній налічується понад 3500 творів українських композиторів у різних жанрах, стилях і епохах – від епохи Відродження до сучасної музики.


Раритетний рояль


Виконано понад 2000 заявок з усіх куточків світу на ноти українських композиторів. Українську музику вже виконували наживо за нотами з Ukrainian Scores в США, Швеції, Німеччині, Італії, Великобританії, Австралії та багатьох інших країнах. Львівський органний спільно з Українським Інститутом та Лятошинський-клуб об'єдналися і збирали ноти упродовж кількох місяців, поділили їх на жанри, щоб іноземцям було зручно працювати з матеріалом.


Може скластися враження, що у Львівському органному звучить винятково українська музика. Статистика одного осіннього місяця 2023-го року зафіксувала: найбільше в Органному грали Йоганна Себастьяна Баха (понад 25% загального часу).


Хоча акценти поставлені саме на виконанні української музика, ба більше – маловідомої української музики. Чи чули ви про співогру “Підгіряни” Михайла Вербицького? Або ж про мініоперу про тоталітарний режим “Зоря” композитора в екзилі Ігоря Соневицького? Чи знаєте про композиторку з Галичини Стефанію Туркевич і її твори? – Музика цих композиторів звучала і записувалася у Львівському органному.


Хор "Гомін"


Львівський органний окрім іншого, підтримує вимушених переселенців і приймає на свої концерти мешканців Бахмута, Старобільська та інших тимчасово окупованих міст. А Симфонічний оркестр Луганської філармонії нині – одна з ключових складових команди Органного. Колектив збирає аншлаги і має змогу гастролювати за кордоном.


Львівський органний зал, як стверджує Тарас Демко, любить ставити запитання і знаходити відповіді. Наприклад, в який спосіб варто залучати молоду і зовсім юну аудиторії. Нині тут діє кілька програм, зокрема “безліміт дорослих”, коли заплачено лише за квиток для дитини і вона може привести з собою дорослих, скільки забажає. Або ж безліміт дітей, яких приводять дорослі.


Дитяча подія "Граємо"


До речі, під час інтерв'ю відбувалася одна з дитячий подій. Тож тут було доволі шумно й весело, малеча вільно рухалася залами і навіть грала на музичних інструментах.


Тут також впроваджують екологічний підхід: чи може наш концертний зал зменшити кількість сміття, зокрема, ментального, не захаращуючи спамом наших гостей і не захаращуючи середовище тоннами паперу від програмок? – Як варіант вирішення: заохочувати переглядати відвідувачів електронні програмки, не перевантажувати інформацією від ведучих під час концерту.


Чотири роялі на сцені органного залу


Концепцією майбутнього Львівського органного залу ділиться Тарас Демко:


“Кожна маленька дрібничка сформує у людини чітку асоціацію з тим, що вона потрапляє у місце культури, з’єднане з традиціями, з минулим досвідом. І так ми згуртуємо людей, які думають про майбутнє, які будують, конструюють, винаходять, підключаються до чого інноваційного і прогресивного, щоб передати щось у майбутнє. От мені хочеться, щоб Органний був саме про це!”


текст: Наталка Писанка

10 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Comentários


bottom of page